Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас
Не вистачає слів, щоб передати жалобу, яка чорним крилом торкнулася нашої школи, залишивши сльози та смуток. Полум’я болю обпікає душу від думки, що ніколи не буде її поряд з нами. Не почуємо її дзвінкий сміх у коридорах школи, не побачимо щирого погляду й теплої усмішки. Нестерпний біль і невимовна туга не покидають нас.



Комментарии